Ольга Залятова ФУНКЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ФАХІВЦІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ З УЧНЯМИ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Ольга Залятова

ФУНКЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ФАХІВЦІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ З УЧНЯМИ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

У статті подано основні функції фахівців, що працюють з учнями з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання. Висвітлено особливості взаємодії психолого-педагогічної команди щодо ефективної співпраці як необхідної передумови забезпечення ефективності в проведеній роботі. Визначено, що лише злагоджена системна та комплексна корекційно-розвивальної допомога усіх без винятку фахівців загальної та спеціальної освіти є суттєвим та рушійним фактором у структурі професійного співробітництва в інклюзивному навчальному просторі.

Ключові слова: функції фахівців, інклюзивне навчання, діти з особливими освітніми потребами, асистент вчителя, дефектолог, вчитель-логопед, вчитель лікувальної фізкультури.

Постановка проблеми. Сьогодні нарешті настав час впровадження інклюзивного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами та їх соціалізації у життя українського суспільства.

І такі зміни дуже важливі в контексті розвитку нашої держави як демократичної, де кожен громадянин має всі можливості для реалізації свого потенціалу.

Важливим кроком на цьому шляху став розгляд впровадження інклюзивної освіти в Україні на найвищому державному рівні і врешті-решт – прийняття Верховною Радою і підписання Президентом України необхідного Закону про інклюзивну освіту – щодо особливостей доступу дітей із особливими освітніми потребами до освітніх послуг.

Наступним важливим кроком у комплексному підході стало реформування радянських ПМПК у сучасні та прогресивні ІРЦ, які покликані допомогти школяреві на шляху до якісної освіти та повноцінного суспільного життя.

Проте стало зрозуміло, що для вдалої реалізації реформи держава потребує кваліфікованих та професійних фахівців, що впровадження інклюзивної моделі в навчальному закладі неможливе без якісної організації співпраці учасників психолого-педагогічної команди, результатом якої має стати освітнє середовище, максимально сприятливе для різнобічного розвитку всіх учнів, у тому числі й учнів з особливими потребами.

 Тому однією з нагальних проблем інклюзивної освіти, яка потребує вирішення на даному етапі, є кадрове забезпечення інклюзивних навчальних закладів. До штатного розпису їх додатково мають вводитися такі посади, як педагог-дефектолог, реабілітолог, логопед, асистент педагога (вихователя) інклюзивного класу (групи), вчитель лікувальної фізкультури, фахівці ІРЦ, медична сестра.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На необхідність вирішення різноманітних проблем, пов’язаних з розвитком ідеї взаємодії між представниками психолого-педагогічної команди та виокремлення основних функціональних обов’язків фахівців, що працюють з учнями з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти вказують сучасні науковці та педагоги: І.В. Дмитрієва, А.А. Колупаєва, О.М. Друганова, С.Т. Золотухіна, О.М. Микитюк, В.К. Майбородова, Н.С. Побірченко, О.А. Рацул. Інші дослідники (Н.В. Єлізарова, М.І. Фрумін, Г.А. Цукерман, Е.В. Чудінова) звертаються до особливостей навчальної взаємодії.

Тим не менш, як свідчить аналіз літературних джерел, питання співпраці фахівців у інклюзивному просторі потребує подальшого вивчення у сучасній педагогіці.

Метою статті є з’ясувати, якими є основні функції кожного із учасників психолого-педагогічної команди та визначення їх фахової взаємодії та співпраці як необхідної передумови забезпечення ефективності роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Виклад основного матеріалу. Освітні процеси, які сьогодні відбуваються в Україні, стають все більш індивідуалізованими і тому не можуть якісно проходити без залучення сучасних і найрізноманітніших ресурсів (навчальних, організаційних, технічних, матеріальних тощо).

Це зумовлює нові вимоги до системи загальної освіти, зокрема, забезпечення не тільки рівного, а й, в першу чергу, якісного доступу до навчання у загальноосвітніх закладах дітям із психофізичними порушеннями, їх інтеграції у соціум.

Якість розв’язання завдань інклюзивної освіти залежить від багатьох умов, в першу чергу, залучення необхідних спеціалізованих фахівців із метою розробки стратегії навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах освітнього середовища.

У навчальному закладі має бути створена психолого-педагогічна команда (ППК) індивідуального супроводу дитини, мета роботи якої полягає в опрацюванні ефективних технологій її навчання. Поняття «команда» розглядаємо як групу людей-однодумців, що для досягнення певної мети координують свої взаємодії, трудові й інтелектуальні зусилля. Важливість поняття «команда» ґрунтується на єдності й спільному баченні стратегічної мети та колективної відповідальності за її досягнення.

Командний підхід в інклюзії сприяє системній інтеграції професійних зусиль для усвідомлення всіма членами команди потреб учня з психофізичними порушеннями в комплексі, а не лише під кутом зору окремого фахівця, та для більш ефективної реалізації усіх поставлених цілей.

Результати команди в інклюзивному навчальному закладі характеризується низкою ознак: спільна взаємодія ; спільні завдання; спільна відповідальність; розподіл функціональних обов’язків; особистісна неформальна взаємодія; взаємодоповнюючий (за професійними та психологічними характеристиками) склад учасників команди; участь усіх учасників команди у напрацюванні рішень; взаємний вплив; стосунки, побудовані на довірі.

Відповідно до Примірного Положення про психолого-педагогічну команду всі учасники ППК мають відповідні функціональні обов’язки а саме: адміністрація навчального закладу(Директор, заступник директор з НВВ та ВР): організовує роботу ППК; формує склад учасників з розробки індивідуальної програми розвитку(ІПР); формує склад учнів, які потребують первинної оцінки розвитку; призначає відповідальну особу по координації розробки ІПР; контролює виконання висновку ІРЦ; залучає фахівців до надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами; забезпечує своєчасний розгляд та затвердження ІПР педагогічною радою, а також наказом керівника; здійснює якісну оцінку діяльності педагогічних працівників, залучених до реалізації ІПР; залучає батьків та представників дітей до розробки ІПР; постійно моніторить виконання ІПР; контролює виконання умов переводу дитини з ООП в наступний клас ; веде контроль за виконанням завдань ППК.

Координує роботу всіх компонентів командної взаємодії представник адміністрації навчального закладу, зокрема, директор школи, який потім може делегувати ці повноваження заступнику і долучатись до засідань команди у разі необхідності.

Практичний психолог навчального закладу надає психологічну допомогу дитині з ООП; спільно з соціальним педагогом НЗ виявляє дітей, у яких виникають труднощі у навчанні, спілкуванні та взаємодії з оточуючими, визначає причини цих труднощів; інформує учасників ППК про результати оцінки когнітивної та емоційно-вольової сфери дитини, про сильні та слабкі сторони дитини; надає рекомендації та консультативно-методичну допомогу педагогічним працівникам навчального закладу у роботі з дитиною ООП; психологічна служба навчального закладу готує звітну інформацію про результати надання психологічної допомоги дитині із зазначенням динаміки її розвитку; створює позитивний мікроклімат в колективі, проводить заходи спрямовані на попередження у шкільному оточенні негативних проявів до дитини з ООП.

Соціальний педагог навчального закладу має такі функціональні обов’язки, а саме: проводить систематичну індивідуальну роботу з дітьми з ООП, залучає їх до роботи у гуртках, секціях, факультативах та інших об’єднаннях; виявляє дітей, які мають труднощі у спілкуванні та взаємодії з оточуючими, або які проживають у сім’ях, які опинилися у скрутних життєвих обставинах; визначає соціальні питання, які потребують негайного вирішення причин та труднощів, при потребі, скеровує до відповідних фахівців з метою надання допомоги; вивчає умови проживання дитини в сім’ї, за необхідністю готує спільно з учасниками команди характеристику на сім’ю дитини; спільно з практичним психологом розробляє та надає рекомендації класному керівникові, батькам щодо ефективної інтеграції дитини в колективі та соціумі; постійно моніторить інформацію про засади інклюзивного навчання серед педагогічних працівників, батьків (законних представників), дітей з метою формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з ООП.

Вчитель початкових класів, класний керівник має такі функціональні обов’язки як: забезпечення освітнього процесу дитини з ООП; виконує роль координатора в процесі спільної розробки ІПР та визначенні кінцевих цілей навчання; інформує учасників ППК про результати педагогічної оцінки дитини, її сильні сторони та потреби; надає рекомендації педагогічним працівникам щодо технологій, що показали ефективність в навчально-виховному процесі дитини; спільно з психологічною службою навчального закладу контролює психологічний стан дитини; спільно з педагогічними працівниками визначає рівень досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР, на початку кожного півріччя.

Вчитель-вихователь має такі функціональні обов’язки, як: забезпечення навчально-виховного процесу дитини з ООП; інформування учасників ППК про результати досягнень кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР за відповідним предметом навчання; бере участь у розробці індивідуального навчального плану, максимально адаптує матеріал відповідно до потенційних можливостей дитини з ООП; створює спільно з учасниками команди атмосферу взаємин в класі (вчитель/вихователь-дитина, дитина-дитина тощо); здійснює консультування батьків(законних представників дитини) про стан засвоєння навчальної програми дитини з ООП.

Асистент вчителя виконує такі функціональні обов’язки: допомагає організовувати та планувати освітній процес дитини з ООП; здійснює оцінення рівня досягнень учня передбачених ІПР; готує інформацію для учасників ППК на засіданнях, нарадах, за результатами спостережень за дитиною щодо її індивідуальних особливостей, інтересів та проблем; здійснює консультативну роботу серед батьків учнів, педагогічних працівників.

Медична сестра навчального закладу у спільній діяльності ППК має такі функціональні обов’язки: інформувати учасників засідання ППК про стан здоров’я дитини та про її психофізичні особливості; за необхідністю накопичувати інформацію від батьків, осіб, які їх заміняють, закладів охорони здоров’я стосовно стану здоров’я дитини; вести моніторинг здоров’я дитини, перебіг її психологічного чи фізичного стану здоров’я.

Однією з умов успішної реалізації системної взаємодії шкільної команди є залучення фахівців системи спеціальної освіти, фахівців закладів медико-соціальної реабілітації, діяльність яких має бути сфокусована як на подолання наявних труднощів в учнів, так і на надання системи спеціальних знань педагогам, щоб уникнути цих труднощів. Така співпраця фахівців має бути зосереджена на оптимальному співвідношенні цілеспрямованих професійних впливів з метою удосконалення умов впровадження інклюзивних підходів.

Вчителі-дефектологи (вчитель-логопед, сурдопедагог, тифлопедагог, олігофренопедагог), вчитель лікувальної фізкультури, фахівці ІРЦ навчального закладу у спільній діяльності ППК мають такі функціональні обов’язки: мають надавати корекційно-розвивальні послуги дитині з ООП, згідно з ІПР; здійснювати оцінення розвитку дитини згідно кваліфікації з метою вивчення її потенційних можливостей та потреб; надавати рекомендації педагогічним працівникам щодо технологій для досягнення кінцевих цілей навчання, визначених в ІПР; інформувати та рекомендувати усім учасникам ППК, батькам, класним керівникам про результати надання корекційно-розвивальних послуг дитині з зазначенням динаміки її розвитку, згідно з ІПР.

Отже, у процесі вибору індивідуальної освітньої програми для кожного учня з особливими освітніми потребами та її практичного впровадження мають враховуватися рівневі особливості, основні функції кожного суб’єкта командної взаємодії та взаємозв’язки між командами на кожному рівні.

Висновки. Сучасні дослідження свідчать, що результативність інклюзивного навчання полягає у нагальному залученні різнопрофільних фахівців до роботи у ППК із метою вибору індивідуальної освітньої програм для кожного маленького громадянина з особливими освітніми потребами та забезпечення оптимальної корекційно-розвивальної складової навчально-виховного процесу.

Діти з особливими потребами мають багато специфічних потреб, над задоволенням яких мають працювати фахівці різного профілю. Одна людина не може займатися питаннями когнітивного, моторного, соціального та комунікативного розвитку дитини. Це може зробити лише команда відповідних фахівців, які активно співпрацюють та обмінюються знаннями й інформацією.

Таким чином, співробітництво фахівців загальної та спеціальної освіти – суттєвий чинник у структурі професійного співробітництва в інклюзивному навчальному закладі.

Загальноосвітній навчальний заклад повинен й може у повній мірі реалізувати принцип особистісно-зорієнтованого навчання дітей із психофізичними вадами, що розширює їх можливості у процесі інтеграції у суспільство. До того ж командний підхід в інклюзії забезпечує єдність і цілісність усіх зусиль, необхідних для реалізації основної її мети – включення кожної дитини в освітній простір.

Однак, прийняття відповідальності за навчання учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі не означає працювати сам на сам, беручи на себе усю відповідальність. Насамперед це означає бути членом команди, співпрацювати з колегами, бути порадником та партнером у батьків [5].

Список використаних джерел та літератури

1.  Дмитрієва І. В. Командна взаємодія фахівців у процесі індивідуального супроводу дитини в умовах інклюзивного навчання. URL:

http://aqce.com.ua/download/publications/49/45.pdf

2.  Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Організація інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18. 05. 12 № 1/9-384 URL:

http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/29627/.

3. Інклюзивна освіта: Особливій дитині – особлива увага: практико-зорієнтований посіб. / Г. М. Уманець, В. О. Кулєш, О. В. Кобзар. Донецьк: Витоки, 2010.

4. Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навч.-метод. посіб. / За заг. ред. Л. І. Даниленко. К., 2007.

5. Колупаєва А. А., Литовченко С. В. Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі: навчально-методичний посібник. К.: Видавнича група «А.С.К.». 2012. 192 с.

6.  Мастроп’єрі та ін. «Побудова взаємин співробітництва заради виконання потреб інклюзії». Kappa Delta Pi Rec 44. №4. 2008.

7. Становіч П., Джордан Е. Інклюзія як професійний розвиток. URL: http://www.canada-ukraine.org

8.   Т. Лорман «Сім стовпів підтримки інклюзивної освіти. Як перейти від запитання «Чому?» до запитання «Як?». – Міжнародний журнал цілісної освіти. Том 3. № 2. 2007.