Любов Кльоц ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Любов Кльоц
ПСИХОЛОГІЧНИЙ
СУПРОВІД ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
У
статті розкрито поняття психологічного супроводу. Визначено основні напрямки і
зміст психологічного супроводу в умовах Нової української школи. Окреслено
актуальні завданнями практичного психолога у психологічному супроводі
освітнього процесу.
Ключові
слова: психологічний супровід,
освітній процес, практичний психолог, психопрофілактика, психокорекція.
Психологічний супровід, на сьогоднішній
день, є одним з найважливіших компонентів системи освіти в цілому. Метою
діяльності психологічного супроводу є забезпечення саме психологічного здоров’я
дітей дошкільного та шкільного віку. Внаслідок цього, основним завданням
психологічного супроводу інклюзивної освіти в умовах Нової Української школи стає
сприяння психічному, психофізичному та особистісному розвитку дітей. Психологічний
супровід створює сприятливі умови для повноцінного і повністю адаптивного
взаємного сприйняття у системах: дитина-мікросередовище,
мікросередовище-дитина.
Про психологічний супровід
навчально-виховного процесу йдеться у багатьох дослідженнях вітчизняної
психології та педагогіки. Наприклад, у працях І. Дубровіної, К. Гуревича
– це «сприяння», «співдіяння»; у працях С. Хоружого, А. Деркач, Г. Бардієр,
І. Ромазан, Т. Чередникова говорять про «соціально-педагогічний
супровід», а М. Бітянова та В. Мухін – про «соціально-психологічний
та соціально-педагогічний супровід» [3]. Поняття «психологічний супровід»,
вважає М. Бітянова – «це система професійної діяльності психолога,
спрямована на створення соціально-психологічних умов для успішного навчання і
психічного розвитку дитини в ситуаціях шкільної взаємодії» [1, с. 20].
Основна мета психологічного супроводу –
створення максимально комфортних умов, які дають змогу повною мірою реалізувати
здібності та нахили дитини, сформувати адекватну самооцінку й прагнення до
самореалізації через широке застосування досягнень психологічної науки. Ця мета
реалізується завдяки поєднанню першочергових і перспективних завдань: Створення
соціально-психологічних умов індивідуального розвитку учасників
навчально-виховного процесу. Систематичне відстеження психолого-педагогічного
та соціального статусу дитини і динаміки її розвитку впродовж усього
навчально-виховного процесу. Попередження виникнення проблем особистісного
розвитку і виховання дитини. Надання допомоги дитині в розв’язанні актуальних
проблем навчання, виховання та соціалізації. Створення спеціальних
соціально-психологічних умов для надання допомоги дітям, які мають проблеми в
психологічному розвитку й навчанні. Розвиток психолого-педагогічної
компетентності учасників навчально-виховного процесу: педагогів, вихователів,
батьків. Створення комплексної програми психологічного супроводження на всіх
етапах розвитку дитини [2].
У психологічному супроводі, як і в
будь-якому виді діяльності існує два основних напрямки: актуальне сьогодні і
перспективне - майбутнє. Перший напрямок діяльності психологічного супроводу
виконує рішення поточних, існуючих проблем і ситуацій, які тісно пов’язані з
труднощами у вихованні і навчанні дітей. У ситуаціях такого роду вкрай
необхідна професійна допомога фахівця психологічного супроводу. Миттєве рішення
поточних проблем не є показником ефективності роботи психологічного супроводу -
необхідно створювати перспективу. Розвиток і становлення індивідуальності в
особистості кожної дитини. Необхідно формувати психологічну готовність дитини
до творчого життя не тільки в існуючому мікросередовищі, але і до подальшого
самовизначення його життя в суспільстві [2].
Сьогоднішній напрямок діяльності
психологічного супроводу та напрямки в перспективу пов’язані між собою
нерозривно. Психолог, який є фахівцем психологічного супроводу, вирішує
завдання перспективного розвитку і щодня здійснює допомогу дітям і їх батькам,
колегам в освітньому закладі. Перш за все, забезпечується психічний і
особистісний розвиток дитини; створюється сприятливий, спрямований на розвиток
психологічний клімат, який обумовлюється продуктивним спілкуванням, як і в
мікросередовищі однолітків, так і в мікросередовищі взаємодії педагогів і
учнів, (учнів, педагогів, батьків). Таким чином, фахівець психологічного супроводу
стає відповідальним за створення та дотримання толерантних психологічних умов.
Це особливо важливо, коли фахівець психологічного супроводу здійснює свою
діяльність в освітніх установах реалізуючи концепцію інклюзивної освіти.
Спеціаліст психологічного супроводу в процесі своєї діяльності повинен
приділяти увагу такій тонкій психологічної організації – як внутрішній світ
дитини: його впевненості або, навпаки, не впевненості в собі; розуміння і усвідомлення
дитиною своїх здібностей, її ставлення до мікросередовища і навколишнього
світу. Тобто фахівець психологічного супроводу допомагає дитині в саморозумінні
і саморозвитку відповідно до етапів дорослішання. Формувати у дитини принципи
толерантного і гуманістичного взаємодії з оточуючими його людьми і реальностями
і факторами навколишнього світу.
Для фахівця психологічного супроводу,
психолога, ефективність діяльності визначається, перш за все, знаннями, які
сформував науковий аспект, але абсолютним критерієм ефективності буде здатність
фахівця психологічного супроводу правильно і грамотно, з професійної точки зору
реалізовувати отримані теоретичні знання, (методи вивчення та обстеження
дитини, мікросередовища, діагностування і аналіз). Спеціаліст психологічного
супроводу є практичним психологом, який повинен враховувати особливості своєї
діяльності в освітній установі і відповідно професійно володіти і
використовувати методи, способи психодіагностики, психопрофілактики, і
психокорекції.
Психологічний супровід, як
організаційна структура, будучи представлена фахівцем-психологом, входить до
складу педагогічного колективу освітньої установи, тобто фактично психологічний
супровід гармонійно вбудовується в освітню вертикаль. Високий рівень
ефективності діяльності психологічного супроводу може бути забезпечений лише
при взаємодії на професійному рівні всіх структурних підрозділів навчального
закладу. Аналіз останніх нормативно-правових документів у сфері освіти дає
можливість окреслити актуальні завданнями психологічного супроводу освітнього
процесу. А саме:
- психологічний аналіз соціальної
ситуації розвитку в загальноосвітніх установах, виявлення основних проблем і
визначення причин їх виникнення, шляхів і засобів їх вирішення, сприяння
педагогічному колективу в гармонізації соціально-психологічного клімату в
освітніх установах;
- моніторинг психолого-педагогічного
статусу дитини і динаміки його психологічного розвитку в процесі шкільного
навчання; сприяння індивідуалізації освітнього маршруту;
- розробка і впровадження психологічних
програм, спрямованих на подолання відхилень у соціальному і
психологічному здоров’ї і профілактику асоціальних явищ (наркоманії,
соціального сирітства, насильства в сім’ї та ін.), Труднощів в адаптації,
навчання і виховання, порушень в поведінці, затримок і відхилень у розвитку
учнів, вихованців;
- сприяння формуванню в учнів
універсальних навчальних дій як здатності суб’єкта до саморозвитку та
самовдосконалення шляхом свідомого і активного присвоєння нового соціального
досвіду, сукупності дій учня, що забезпечують його культурну ідентичність,
соціальну компетентність, толерантність, здатність до самостійного засвоєння
нових знань і умінь, включаючи організацію цього процесу;
- сприяння педагогічним працівникам,
батькам у вихованні учнів, а також формуванні у них принципів взаємодопомоги,
толерантності, милосердя, відповідальності і впевненості в собі, здатності до
активної соціальної взаємодії не обмежуючи прав та свобод іншої особистості;
- поширення та впровадження в практику
освітніх установ досягнень в області вітчизняної і зарубіжної психології;
- взаємодія з освітніми установами,
закладами та організаціями охорони здоров’я та соціального захисту населення.
У даному контексті варто виділити завдання
психологічного супроводу на різних рівнях освіти (табл. 1).
Таблиця
1
Завдання
психологічного супроводу на різних рівнях освіти
|
Рівні освіти
|
Завдання
|
|
Дошкільна
освіта
|
Рання діагностика та корекція порушень у розвитку, забезпечення
готовності до школи
|
|
Початкова
школа
|
Визначення готовності до навчання в школі,
забезпечення адаптації до школи, підвищення зацікавленості школярів у
навчальній діяльності, розвиток пізнавальної і навчальної мотивації, розвиток
самостійності і самоорганізації, підтримка у формуванні бажання і «вміння
вчитися», формування універсальних навчальних дій, розвиток творчих
здібностей
|
|
Основна школа
|
Супровід переходу в основну школу, адаптації до
нових умов навчання, підтримка у вирішенні завдань особистісного і
ціннісно-смислового самовизначення і саморозвитку, допомога у вирішенні
особистісних проблем і проблем соціалізації, формування життєвих навичок і
компетенцій, профілактика неврозів, допомога в побудові конструктивних
відносин з батьками і однолітками, профілактика девіантної поведінки,
наркозалежності
|
|
Старша школа
|
Допомога в профільній орієнтації і професійному
самовизначенні, підтримка у вирішенні екзистенційних проблем (самопізнання,
пошук сенсу життя, досягнення особистої ідентичності), розвиток тимчасової
перспективи, здатності до цілепокладання, розвиток психосоціальної
компетентності, профілактика девіантної поведінки, наркозалежності
|
Необхідно відзначити, що психологічний супровід
сьогодні є не просто сумою різноманітних методів корекційно-розвиваючої роботи
з дітьми, але виступає як комплексна технологія, особлива культура підтримки і
допомоги учасникам освітнього процесу у вирішенні завдань розвитку, навчання,
виховання, соціалізації. Це передбачає, що фахівець з психологічного супроводу
не тільки володіє методиками діагностики, консультування, корекції, але має
здатність до системного аналізу проблемних ситуацій, програмування і планування
діяльності, спрямованої на їх вирішення, співорганізації в цих цілях учасників
освітнього процесу (дитина, однолітки, батьки, педагоги, адміністрація). Якісно
проведений аналіз дозволить більш чітко спланувати діяльність і підвищити
якість пропонованих освітньою установою послуг.
Таким чином, психологічний супровід –
це професійна діяльність практичного психолога, його ефективна взаємодія з
учасниками освітнього процесу засобами діагностики, профілактики, корекційної
роботи, психолого-педагогічної просвіти, спрямованих на надання допомоги дитині
в розв’язанні актуальних проблем навчання, виховання та соціалізації.
Список
використаних джерел та літератури
1. Науково-методичні засади діяльності психологічної
служби: навчально-методичний посібник/ в 2 т. Т.1/ [за ред. В.
Г. Панка, І. І. Цушко]. К. : Ніка-Центр.
2005. 328 с.
2. Панок В. Г.
Психологічна служба: навчально-методичний посібник для студентів і викладачів
Кам’янець-Подільський: ТОВ Друкарня Рута. 2012 488 с.
3. Панок В. Основи
практичної психології: Підручник / Панок В., Титаренко Т., Чепелева Н.
та ін. К.: Либідь. 1999. 536 с.
4. Концепція розвитку
інклюзивної освіти. URL:
5 Правові аспекти Концепції
розвитку інклюзивного навчання: Конституція України,
закони України «Про дошкільну освіту»,
«Про
освіту», «Про загальну середню освіту»,
«Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні», «Про охорону дитинства»,
Укази Президента України від 20.03.2008 № 244 «Про
додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», від 18.12.2007 № 1228
«Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для
життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», постанова Кабінету
Міністрів України від 29.07.2009 № 784 «Про затвердження плану заходів щодо
створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними
можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки «Безбар’єрна
Україна», розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №
1482-р «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та
інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012
року».
Коментарі
Дописати коментар